Такої великої кількості людей, які зібралися водночас, Іллінці не бачили, мабуть, за всі роки незалежності України. Від будинку №13, що по вулиці Пестеля, де до мобілізації жив Олександр Багнюк, і аж до кладовища на південній околиці Іллінців різнокольоровим натовпом вишикувалися іллінчани, щоб віддати останню шану своєму Герою. Біда зближує і єднає людей, то ж коли місто облетіла звістка, що на Донеччині під Волновахою загинув майор 72-ої механізованої бригади Олександр Багнюк, байдужим не залишився ніхто.Прийшли розділити горе з рідними Героя літні і молоді, знайомі і незнайомі, ті, хто вчився з Олександром, працював, воював, і ті, хто почув про нього вперше. Дізнавшись про смерть заступника командира батальйон, відпросилися з Вінницького госпіталю, де нині лікуються, однополчани Віталій Дубиняк і Олександр Охрименко, теж майори. Вони розповіли: воювали разом з Багнюком з 1 березня, Олександр був дуже добросовісним воїном, сміливим і відчайдушним. Він не міг займатися чимось другорядним, скажімо крутити гайки біля БТРа, а завжди рвався на передову, жодна складна військова операція не обходилася без нього.
В Іллінці на похорон з Немирова приїхав ще один побратим Багнюка - Роман Коба, який брав участь у важких боях під Амвросіївкою та іншими населеними пунктами. Зараз Роман у короткотерміновій відпустці після лікування контузії. Розповідає, що часто перебував з Олександром Багнюком в одному окопі і цінував його за хоробрість.
Загинув Олександр Багнюк 12 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання (разом з групою бійців коректував вогонь нашої артилерії). У нього влучила куля снайпера. Кажуть, що снайпером була жінка. Олександру було 37 років. Залишилася без чоловіка дружина, а двоє дітей без батька: син - восьмикласник, дочка - учениця молодших класів.
День 17 вересня був теплим, небо - голубим і світлим, як саме коротке життя Олександра Багнюка. Дзвеніла мідь духового оркестру, лунали вигуки "Герої не вмирають!" Особливу шану віддали загиблому кілька сотень юнаків і дівчат, які схилили коліна і створили від будинку Олександра аж до центральної площі міста живий коридор, по якому пройшла похоронна процесія. Священнослужителі здійснили богослужіння по загиблому. Сколихнули повітря автоматні постріли військових. Україна поховала ще одного патріота. В Іллінецькому районі це єдиний загиблий учасник АТО. Відзначимо: смерть знайшла патріота під час оголошеного на Донбасі так званого президентського перемир'я.
Микола Вигович
Немає коментарів:
Дописати коментар