 |
| Віктор Кіпіш |
Ось і боремося ми з цим більш ніж півтора року. Вже стільки триває корпоративний конфлікт в компанії Nemiroff. А мінорітарій, який ні до кого ніяк не приєднається, на прізвище Глусь, морочить голову всі ці півтора року всім, а головне простим людям, працівникам компанії. Написано і переписано про цей конфлікт масу сторінок в друкованих виданнях, в інтернеті, у рішеннях судів різних рівнів. Який тільки бруд Олександр Глусь майже щодня не виливає на решту акціонерів. Давайте ще раз розберемося в природі конфлікту. А полягає він в тому, що Степан Глусь, як мінорітарний акціонер в групі акціонерів претендує на права, які не відповідають його пакету акцій. Він намагається отримати більше прав, ніж належить йому за законом і угодою акціонерів, що не відповідає структурі акціонерного капіталу і його долі. Ми йому довіряли і зараз пожинаємо плоди своєї довіри.
Із прийняттям Господарського кодексу України вперше на законодавчому рівні було дано загальне визначення корпоративних прав.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч.1 ст.167 ГК України).
Ці права включають трійку "базових прав":
- право на управління господарською організацією;
- право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної господарської організації;
- право на отримання активів даної господарської організації в разі її ліквідації, а також можуть включати інші права, передбачені законом або установчими документами.
Так от, всі ці базові права порушуються. Але цього вперто не бачить ні суд, ні міліція, ні прокуратура.
У грецькій міфології правосуддя здійснювала богиня Феміда. З зав'язаними очима як символом неупередженості. З терезами в руках як мірою справедливості. І мечем як символом покарання. Це ідеальний образ. Однак він далекий від того, котрий існує в Україні. Спільне лише те, що судді теж виносять вироки з зав'язаними очима, щоб не бачити наслідки своїх рішень. А шальки терезів добра і зла вже давно переважили гроші. І не тільки у Феміди. Наша четверта влада (засоби масової інформації) також не така вже і безсрібна. «Чесні» редактори місцевих газет і інтернет-видань України в обмін на тисячу-другу зелених люто настрочать наклепницькі вигадки, що надходять від зацікавленої сторони. І безглуздо сподіватися що при такому рівні корупції на всіх рівнях преса буде білою і пухнастою.
Владні структури не зацікавлені в припинені цього конфлікту. Причина дуже проста. Не має конфлікту – на має заробітку. На сьогоднішній день на заводі компанії знайшли собі притулок декілька десятків озброєних людей у міліцейській формі. Що вони там роблять, кого охороняють? Чи може в нас настільки знизився рівень злочинності, що міліції не має що робити? А кажуть, що силові структури не втручаються в корпоративні конфлікти. Але і така кількість охоронників ніяким чином не перешкодила зникненню з підприємства великої кількості спирту. Скоріше за все він випарувався за допомогою такої охорони, податкової і керівництва підприємства. Чи не є це наслідком постійного вивозу готової продукції на презенти чиновникам всіх рівнів з різних приводів? А ці чиновники і раді відпрацьовувати. Міліція допомагає планувати і здійснювати захоплення заводу. Якось сам голова зізнався, що в ліпні 2011 року довелося залучити спецназ до штурму заводу. Як казав Аль Капоне «добрим словом и револьвером можна добитися більшого, ніж лише одним добрим словом». І кадрові перестановки в районі здійснюються в інтересах сімейного клану Глусів. Інакше як можна назвати призначення на посаду державного реєстратора колишнього юриста компанії, який був безпосередньо задіяний в конфлікті акціонерів і виступав представником на стороні акціонера Степана Глуся. І як тільки пану голові вдалася вмовити начальника юридичного відділу компанії Nemiroff, який ладен був кинути тепленьке місце, аби за таку зарплату працювати на посаді державного реєстратора в адміністрації. Як каже сам голова, що на таку маленьку зарплату ніхто не хоче йти. А ось і знайшовся один ідейній. Що заставило змінити його добре оплачувану роботу сам бог знає, тобто голова. І новий чиновник аж розривається на тій роботі - з відпустки у відрядження, з відрядження на лікарняній. В ті короткі перерви між відпусткою і лікарняним він ледве встигає захищати інтереси «сім'ї». А у голови тепер болить голова, як виконувати рішення перевіряючих з Києва. Скоріше за все скоро ми станемо свідками чергового звільнення реєстратора і всі підприємці знову не будуть мати змоги попасти на прийом до реєстратора. За то тепер голова буде мати змогу купити собі власний автомобіль, щоб не добиратися на попутках у віддалені села і не користуватися автомобілем дружини.
А ситуація на підприємстві напружена. Робітники звільняються не в змозі терпіти такий тиск, неугодних змушують писати заяву на звільнення, якість продукції падає, з’являється невдоволеність дистриб’юторів на невиплату бонусних винагород, збільшуються борги за поставку комплектуючих. Шкода спостерігати, як колись стабільне виробництво занепадає. Але ми все продовжуємо читати хвалебні рапорти так званого голови ради директорів компанії Олександра Глуся. Видно намертво приросла корона і тяжко працювати простим членом ради директорів, одним із п’яти. Чого тільки не вичитаєш цікавого. То Олександр Глусь повідомляє що необхідно відновлювати те, що створювали разом, то раптом виявляється, що нічого не створювали, то він не дозволяє розливати в Росії, то раптом дає дозвіл. Ви вже визначіться, пане Глусь. Якось не зручно за такого партнера.
Як член ради директорів пан Глусь отримує по інтернету всі матеріали, що стосуються роботи компанії, але відповідей від нього компанія не отримує. На почті в Немирові вже назбиралася не одна сотня конвертів, адресована керівникам ДП УГК «Nemiroff» і ДП «Алко Інвест Україна». Але ці керівники принципово відмовляються отримувати листи з головного офісу. От і працюємо з такою конструктивною позицією одного із п’яти членів ради директорів. І які примітивні цілі він переслідує? Скоріш за все планує якісь нові схеми задля зриву нормальної роботи компанії.
А нормальна робота починає налагоджуватися в Росії. Створена компанія «Немірофф Водка Рус». Це 100% дочка Холдінга, яка призначена для виробництва і продажу продукції Nemiroff на території Росії. Тільки ця компанія має право реалізації продукції під брендом Nemiroff. В основі рішення про перенесення виробництва в Росію лежить економічна ефективність. Із зростанням акцизів при зменшені купівельної спроможності споживачів кожен виробник пробує зберегти прийнятну прибутковість за рахунок роботи з собівартістю. Через різницю в ціні на спирт в Росії та Україні ефективніше економічно виробляти продукцію тут. До того ж виробництво в Росії - це скорочення і логістичних витрат. Але це ні в якому разі не означає зупинку виробництва в Україні в майбутньому. У подальшому на заводі в Україні буде зосереджено все виробництво на імпорт, який буде розширено, а також виробництво для України.
Робота в Росії розпочалась на заводах об’єднання Башспирт. Ці рішення були прийняті Nemiroff Holdings Limited, який володіє правами на всі бренди Nemiroff на підставі ліцензійного договору з NIPE (Nemiroff Intellectual Property Establishment), яка також входить до Групи, і має право приймати рішення про початок розливу на будь-якому майданчику. Відповідно були укладені договори з ТОВ «Немірофф Водка Рус». У свою чергу компанія «Немірофф Водка Рус» на підставі цих договорів уклала ліцензійні угоди з ретельно відібраними спеціалістами компанії виробничими майданчиками. Всі договори, відповідно до законодавства РФ, зареєстровані у Федеральному інституті промислової власності (ФІПС). Законність виробництва продукції перевірена юридичними відділами всіх наших контрагентів, пов'язаних з її випуском. Новостворена компанія «Немірофф Водка Рус» отримала ліцензію в Росалкогольрегулюванні (РАР), на підставі якої здійснює законну діяльність на території РФ.
Башспирт – це об'єднання семи виробників республіки і є одним з найбільших виробників спирту та алкогольної продукції Росії. Це об'єднання і буде основним майданчиком у наступному році в Росії для виробництва продукції Nemiroff. Окрім того відновилася робота на Ярославському і Мінському заводах. Ті умови, за якими компанія працювала з Ярославським ЛГЗ при Глусю, були не вигідні для компанії. Зараз умови переглянуті, вони стали більш привабливими, що дозволило зробити нашу співпрацю комерційно привабливою.
Тепер про Мінськ. Nemiroff ще 2 роки тому почав роботу на ринку Білорусі, що було погоджено всіма акціонерами. Сьогодні компанія прийняла рішення про продовження роботи в цій республіці, але зробила це через дочірнє підприємство «Немірофф Водка Рус», а не через Україну, так як Олександр Глусь перешкоджав продовженню співпраці. Зараз побудована нова схема співпраці. За цей час змінилося керівництво на РУП «Мінськ Кристал», яке провело повний аудит договору з Nemiroff, в результаті змінилися умови і схема співпраці. Східна народна мудрість каже: - Собака гавкає, а караван іде.
Чого тільки не придумають наші опоненти. Дійшло до того, що вони намагалися відібрати через суд 34,96% акцій, які належать Анатолію Кіпішу і позбавити його права бути членом ради директорів компанії. Здійснювала все це компанія, яка зараз переслідується за шахрайство в США і очолює її людина, яка притягалася до кримінальної відповідальності в Німеччині. Призначення судового керуючого акціями Анатолія Кіпіша наші опоненти пробували здійснити на підставі, як завжди, сфальсифікованих документів. Проти осіб, які надали ці документи в суд, і проти самого судового керуючого зараз порушено кримінальну справу на Кіпрі. Ми знаємо, хто був причетний до цієї афери, і ці докази також надані в компетентні органи Кіпру. На даний момент судового керуючого немає. Анатолій Кіпіш був і залишається членом ради директорів та акціонером.
Я думаю, що всіх цікавить одне питання. Коли закінчиться цей конфлікт? Незабаром це станеться. Поки що незаконно генеральним директором заводу в Немирові є Алла Глусь. Ми вже маємо рішенням українських судів про зміну генерального директора ДП УГК «Nemiroff», директора ДП «Алко Інвест Україна». Через деякий час закінчаться апеляційні оскарження цих рішень і залишиться тільки їх виконати. Але зараз важливіше говорити і думати про наші плани, розвиток компанії, її перспективи. Компанія зазнала збитків декількох рівнів: в першу чергу - репутаційні. Постраждав наш імідж крупного міжнародного виробника алкогольної продукції. По-друге, продукт майже зник з полиць і, як результат, інша втрата - споживач. Ми значно втратили в частині ринку, повертати який маємо намір наполегливо. Третій збиток - фінансовий, який компанія зазнала через зниження обсягу продажів. Ми виплатили штрафи за непоставлену продукцію, втратили гроші за деякими довгостроковими договорами на рекламну кампанію. Точну цифру можна буде назвати після аудиту, який ми проведемо протягом року. Це наші першочергові завдання.
Віктор Кіпіш
Немає коментарів:
Дописати коментар