Вінницька «Свобода» допомагає подолянам боротися

Олексій Фурман з сином

Спілкуємося з головою Вінницької обласної «Свободи» 

Олексієм ФУРМАНОМ

   - Як працює Вінницька «Свобода», чи близькі її програмові засади людям?

   - Я пам’ятаю той час, коли нас прирівнювали до нацистів чи фашистів. Щоби змінити ці нав’язані радянською пропагандою стереотипи, ми розробили тоді буклетик (розповсюджуємо його й тепер) під назвою «Відповіді на актуальні запитання». У цій книжечці даємо відповіді і розтлумачуємо приблизно 30 найпростіших і найпоширеніших запитань стосовно нашої діяльності, світогляду та ідеології. Врешті, багатьом людям, які здобували освіту у совєцький і навіть постсовєцький період, був потрібен певний час, аби переосмислити поняття націоналізму, аби змінити історичні стереотипи, насаджені комуністичною ідеологією.

   Що ж стосується програмових засад, зокрема з соціального блоку, то подоляни, як і свободівці, категорично проти продажу сільськогосподарських земель. Тут люди підтримують й націоналізацію великих підприємств. Врешті, ми відчули на собі наслідки приватизації економічних гігантів – коли півроку тому російські олігархи купили «Вінницяобленерго». І буквально через кілька тижнів зросла ціна на воду, бо водоканалу підвищили тарифи на електроенергію.

   - Олексію, розкажіть про роботу депутатів-свободівців у місцевих радах?

   - На виборах ми здобули близько 40 депутатських мандатів місцевих рад. У Вінницькій міській раді сьогодні маємо два депутати з 50. Свободівці реально працюють – на кожній сесії зачитують заяви з приводу гострих питань, вони дійсно в опозиції до влади – на відміну від провладної більшості, яка завжди погоджується з усім, що їй накидають «згори».  Наші депутати зачитували критичні заяви і з приводу Податкового кодексу, і щодо Пенсійної реформи, тепер – щодо закону про мови. Є, звичайно, й досягнення. Наприклад, в Калинівській міській раді наші депутати розробили проект рішення міської ради про засудження мовного закону, в результаті свободівці переконали проголосувати за цей проект депутатів з інших партій. 

   Що ж до соціальних проблем, то нашу область вибрали пілотним проектом з реформування медицини – закривають лікарні, ФАПи, скорочують робочі місця, створюють мегалікарні у великих райцентрах. Ми, звичайно, це засуджували з першого дня. Неодноразово проводили пікетування, мітинги. Наші депутати в Тиврівській районній раді порушили питання про те, щоб не передавати місцеву лікарню на баланс обласної ради, щоби кожна лікарня залишалася у своєму приміщенні, оскільки ми розуміємо, що приміщення колишніх лікарень, ФАПів будуть намагатися приватизувати різні скоробагатьки. І буквально кілька тижнів тому в Тиврівському районі наші депутати домоглися свого. 

   В області активно працюють приймальні депутатів-свободівців. Зокрема в наш Вінницький обласний осередок (Хмельницьке Шоссе, 53) до депутата міської ради Володимира Базелюка щодня приходять люди. Пишемо депутатські запити, вирішуємо соціальні питання – від так званої «приватизації» лісів, за що голосують депутати обласної ради, – і до найпобутовіших питань (щодо водогонів, подвійних тарифів, сплати за комунальні послуги). Власне ці проблеми майже однакові по всій Україні. 

   На Вінниччині процвітає рейдерство, тому допомагаємо людям і в цій сфері. Нещодавно до нас звернулися селяни з Кирнасівки Тульчинського району у зв’язку з рейдерським захопленням цукрового заводу, де вони працюють не один десяток років. Донецькі хлопці хотіли захопити завод, викинути людей і порізати обладнання на шматки. Ми стали на захист селян, пікетували разом з ними сесію обласної ради. Вінницька «Свобода» також звернулася до начальника Управління УМВС у Вінницькій області, прокурора Вінницької області та керівника ОДА з вимогою втрутитись у ситуацію і захистити людей від злочинців. 

   Також багато фактів так званої «прихватизації» лісів, люди скаржаться, що новоспечені власники не допускають їх ні до лісу, ні часом і до річки, що протікає через ліс. І такі проблеми ми успішно допомагаємо розв’язувати людям. Наприклад, у Літинському районі оборонили для селян ставок, бо після того, як водойму здали в оренду, людей не пускали навіть купатися, ані худобу напоїти. Вінницька «Свобода» втрутилася, ми, зокрема, написали запит до голови райдержадміністрації, і в результаті все закінчилося перемогою селян. 

   А якось до нас звернулися селяни з Хмільницького району – їхній орендатор (депутат райради від Партії регіонів), якому вони здали свої паї в оренду, не виплачував кошти, не видавав ніякої продукції: ні сіна, ні зерна – нічогісінько. Коли ми приїхали до них на схід села, то були приємно вражені організованістю й одностайністю – прийшло понад 500 селян. Наш юрист вивчив ситуацію, і тепер допомагає селянам розірвати ті липові договори оренди. 

До речі, одним з найбільших орендарів у нашій області є, звичайно, Порошенко. Переважно він вирощує цукрові буряки, які потім використовує на трьох своїх розташованих на Вінниччині заводах. Сьогодні селяни віддають йому за копійки свої землі – мені відомо, що ціна оренди – приблизно 500 гривень за гектар. Насправді такі землі вартують далеко більше. Але він знає, як викрутити собі вигоду: їздить в найбідніші, найзанедбаніші села, де люди не бачать грошей – то вони й радо віддають йому свою землю за копійки. 

   - Як виживають люди у теперішній час невпинного «покращення»?

   - Проблеми фактично ті ж, що й по всій Україні – низький рівень життя, маленькі пенсії, маленькі заробітні плати, кількаразове протягом одного року підвищення комунальних послуг. Люди вже зубожіли, працюють фактично на те, аби прогодуватися і оплатити комунальні послуги, вже не йдеться про якісь заощадження на відпочинок, купівлю чогось дорогого. Значна частина населення у Вінниці (тут проживає близько 350 тисяч людей) – до 8% – за офіційною статистикою працюють за кордоном на найменш оплачуваних роботах. 

Зауважив, що останнім часом люди почали вирощувати більше овочів та фруктів, які вивозять в міста на продаж – і так намагаються заробити якусь копійку. Але часто, щоб вижити, покидають свої робочі місця і йдуть працювати на землю люди з вищими освітами, з високими рівнями кваліфікації: доценти, професори, вчителі, лікарі. Тож не раз на базарі з власною городиною ви можете зустріти саме таких людей – замість того, щоб розвивати науку, культуру, вони вирощують картоплю. 

   Тішить, звичайно, що люди готові боронити свої права. Як тільки «Свобода» організувала молочний протест – тутешні селяни активно підтримали цю ініціативу. Врешті, й результат ми, хоч невеликий, а таки мали – відразу губернатор підписав розпорядження про те, аби в селян приймали молоко не дешевше, ніж по 2,5 гривні за літр. Це було безпосередньо зумовлено тим, що ми організували різні акції протесту по всій області, роздавали людям листівки, закликали бойкотувати пункти прийому молока... 

                      Розмовляла Юлія ДЕМБОВСЬКА