четвер, 9 серпня 2012 р.

У чеканні на ювілеї

Такий вид має палац у Стоу-парку

   Ми продовжуємо публікацію матеріалів із книги нашого земляка, краєзнавця-дослідника, письменника Миколи Денисенка «Немирівський парк та палац: переплетіння доль».
   Наразі мова піде про палац княгині М.Г.Щербатової, зокрема, про його походження, адже ще й сьогодні у Немирові можна почути розповідь, яка стала чи не легендою, про те, що палац є не що інше, як копія одного із англійських палаців. Водночас розповідь торкнеться і парку тих же часів, з якої ми довідаємося дещо зовсім нове про нього.
   Стоу-парк – казковий та водночас реальний край, або Як одна із легенд про Немирівський парк і палац нарешті стала дійсністю.

  
 Щонайбільше молодій енергійній княгині дошкуляв саме палац. Хоча він, колись красивий та помпезний, а нині, правда, уже подекуди й трухлявий, так як виключно був побудований із дерева, міг би простояти ще не один десяток років. Однак…
   Однак, у Немирові ще й понині побутує думка, що, мовляв, княгиня Щербатова захотіла побудувати у Немирові палац, котрий вона десь побачила в заморських державах, подорожуючи там, бо була великою любителькою подорожувати по закордонних країнах.

Так виглядає Немирівський палац
   А В.Д.Малаков у своїй книзі «Минуле Немирова» й того пішов далі – він навіть вказує, який саме палац, правдивіше, його копію, хотіла мати в Немирові княгиня. Ось що він про це пише: «Ще за однією місцевою легендую, немирівський палац споруджувався нібито на взірець якогось англійського палацу, що його бачила княгиня під час подорожі до Британських островів. Так чи інакше, але це справді міг бути палац у Стоу-парку в графстві Бекінгем, де є величезна палацова будівля, на яку схожий немирівський палац» (стор. 81)
   Про існування саме ось цього палацу у Стоу-парку автор підтверджує, посилаючись на два англійських першоджерела: 1. Morris F.O. Castle and Halls of England.- London, 1868.- c. 41; 2. Girouard M. Life in the English country house. A social and architectural History. – New Haves and London, 1979.
   Більше ні про той Стоу-парк, ні, тим паче, про тамтешній палац ані автор не говорить жодного слова, ані інші дослідники. Тому цей переказ про нібито ось той незнаний, а, отже, видуманий казковий палац, легендою й позостався.
   До того ж всього ще й знайшлися скептики, котрі заявили, що ось та старість палацу була лише приключкою княгині для того, щоб знести його. Насправді ж новій власниці Немирівських земель, княгині Марії Григорівні, хотілось просто нового і, до того ж, кам’яного палацу. Саме тому вона пустила на злам старий дідусевий палац, щоб натомість побудувати новий – кам’яний.
   Доказом цієї думки висувають той факт, що, мовляв, за розмірами палац княгині Марії Щербатової єдно в єдно є таким же, як і палац графа Болеслава Потоцького – ті ж майже 100 метрів у довжину, так же фасад ділиться на п’ять частин. До того ж, та ж сама велика зала для прийомів у центрі палацу, ті ж самі житлові приміщення з боків – у тих же два поверхи, які з’єднувалися із центральною частиною тими ж  скляними галереями, у яких розташовувалися ті ж оранжерея і бібліотека з картинами. Та що там говорити, висувають щонайбільш стверджуючий аргумент ось ті люди-скептики, коли навіть кам’яний підмурок розібраного дідусевого палацу було повністю використано під фундамент нового палацу (!). І насправді, що тут ще можна додати, а чи змінити? А нічого.
   Все, мабуть, позалишалося б так і надалі, коли б мене не взяла цікавість, а щонайбільш – наполегливість – докопатися до істини у цьому доволі неординарному питанні.
   Сьогодні, через доволі таки великий відрізок часу, затрачений на чималу кропітку роботу з дослідження цього питання, я взмозі надати неабияку вагому інформацію про правдивість тієї легенди щодо палацу, яка, на мою, думку, змусить усіх тих скептиків визнати свою неправоту, а всім поцінителям історії нашого рідного краю дасть можливість знати його ще більш ретельніше та достовірніше.
   І так. Про існування Стоу-парку в Англії, а в ньому й дійсно напрочуд не тільки великого, але й красивого палацу, стверджують не тільки згадувані В.Д. Малаковим першоджерела, про них розповідає ще безліч інших джерел.
   Ось що саме вдалося дізнатися із них про той казковий та водночас реальний край.
  Один із найбільш відомих пейзажних парків Англії – ландшафтний парк Стоу (Stowe Landscape Gardens), він же й Стоу-парк – знаходиться в самому центрі країни, в Бакінгемширі – в резиденції лорда Кобема, неподалік міста Бакінгема, та близько 100 км від самого Лондона і Оксфорда, всього в годині їзди від міжнародного аеропорту Хітроу (Heathrow).
Дорога від парку, пряма мов стріла, веде через поля прямо в центр Бакінгема, зримо пов'язуючи його з одним із найбільших міст графства.
   Бакінгемшир (Buckinghamshire) – історичне і церемоніальне графство в центрі Англії. Входить до складу Південно-Східної Англії. Столиця і найбільше місто – Ейлсбері.
   Назва «Бакінгемшир» – англосаксонського походження і буквально означає «місцевість біля будинку Бака». Слово «будинок» має на увазі місто Бакінгем на півночі графства, названий на честь англосаксонського землевласника – графа Бакінгема. Графство так називали з XII століття, хоча воно існувала і раніше, в якості частини королівства Вессекс.
   Бакінгемшир межує з Великим Лондоном, Беркшир, Оксфордшир, Нортгемптоншир, Бедфордшир і Хартфордшир.
   Стоу є найзнаменитішим парком Англії XVIII-го століття. Він і до нині залишається найзнаменитішим і найпрекраснішим ландшафтним парком світу – виразом генія людини і природи. Його вплив простежувався в Європі аж до Росії. Це був найбільш відомий і найбільш відвідуваний парк свого часу. Він був знаний чи не на ввесь світ. Кожна людина, котра  вважала себе більш-менш ерудованою, повинна була побувати тут.
   Так, наприклад, у 1754 році Стоу-парк відвідав майбутній король Польщі граф Станіслав Август Понятовський (Stanislaw August Poniatowski), у 1768 році сюди наніс візит король Крістіан VII (Christian VII) з Данії, у квітні 1786 року у парку бував Джон Адамс (John Adams), майбутній другий президент Сполучених Штатів Америки, а в січні 1808 року тут кілька днів перебував король Людовік XVIII (Louis XVIII). У 1810 році Стоу-парк відвідав російський цар Олександр I, а в 1818 році – великий князь Микола, майбутній цар Росії.
   Ось і княгиня Марія Григорівна Щербатова, правда, тоді ще графиня Строганова (так як було це ще за її юних літ і вона не була ще заміжньою) якось з батьком Григорієм Сергійовичем Строгановим, а згодом і сама, побувала декілька разів у Стоу-парку. Побачене настільки вразило її, що вона, ставши власницею Немирівських земель, вирішила збудувати те ж саме у Немирівському замку.

(Далі буде)

Немає коментарів:

Дописати коментар