Такими фінансовими показниками може похвалитись Немирівська міська об’єднана територіальна громада За підсумками роботи впродовж 9-ти місяців нинішнього року Немирівська міська ОТГ, яка входить до 87-ми найбільших об’єднаних громад України (з чисельністю населення понад 15 тис. осіб), у своїй групі за рівнем соціально-економічного розвитку стала п’ятою в країні. А за показником власних доходів на одного мешканця (4 300 грн.) – першою на Вінниччині. Крім цього, сюди з’їжджаються голови ОТГ зі всієї України,
аби вивчати на практиці немирівський досвід. Це тепер. А ще якихось дватри роки тому переважна більшість мешканців Немирівського району до об’єднання ставились дуже скептично. Ось так і сталось, що замість передбачених у перспективному плані 39-ти населених пунктів, навколо Немирова спочатку згуртувались лише 12 навколишніх більших, менших та геть невеличких сіл. Очолює громаду 53-річний Віктор Миколайович Качур, якого двічі обирали Немирівським міським головою: у 2006-2010 та 2015-2016 роках. Саме з цієї посади Віктор Миколайович балотувався на очільника Немирівської міської ОТГ (з великим відривом випередивши всіх своїх конкурентів). «Ми запізнились на цілих півтора роки» - Нашу ОТГ було створено в січні минулого року, - каже Віктор Качур. – І коли я дивлюсь, як успішно пішли вперед об’єднані громади, які утворились раніше, яких показників вони змогли досягнути за цей час, то із сумом констатую, що ми запізнились на цілих півтора року. Адже процес об’єднання відбувався дуже непросто. Людям важко було роз’яснити, що об’єднання - це добре і всі реформи, що відбуваються в державі, згодом будуть на користь. Потрібно було працювати із сільськими головами, переконувати їх, що створення ОТГ принесе розвиток не лише Немирову, а їхнім селам також. Я вже не кажу про спротив, який чинився на районному рівні - кому хочеться поступатись частиною своїх повноважень? Але найбільше опирались реформі «латифундисти» - тобто, люди, котрі заробляють на обробітку землі. Багато хто з них досі працює на необлікованих землях, не сплачуючи жодних податків, маючи лише домовленості із сільськими головами. Як перших, так і других існуючий стан речей повністю влаштовує. Їм зміни не потрібні, вони й так непогано влаштувались. Саме тому із понад двох десятків сільських рад, які згідно перспективного плану мали б приєднатись до Немирова, наразі маємо лише п’ять. - Вікторе Миколайовичу, тільки відверто, а для чого вам був потрібний цей, вибачте, зайвий клопіт, додатковий головний біль? У вас же й без цього все було в руках: посада міського голови, бюджетна децентралізація, діючі на території міста підприємства, які сплачують відрахування до бюджету. Живи і радій. Натомість взяли до себе села, де позалишалось по 100-200 мешканців, та й то переважно пенсіонерів? Перші на Вінниччині, п’яті – в Україні - Я був і залишаюсь переконаним - децентралізація дає конкретний шанс на розвиток не лише Немирову, а й отим невеличким селам. Саме тому я і пішов на вибори, витримавши перед цим рік дуже напруженої боротьби на посаду Немирівського міського голови. Але, щоб ви тільки знали, скільки всього довелось пережити! Застосування найсучасніших піар-технологій, найняті гурти тітушок, двійники-однофамільці, завезені аж із Дніпра, замовні матеріали в пресі й на телебаченні, і бруд, бруд, бруд… Цілі моря й океани брехні та чорного піару. Прикро, але на той час Немирів став епіцентром брехні, столицею провокаційної боротьби за крісло не тільки міського голови, а й депутатів. І всі оці баталії відбувались у тихому й провінційному містечку із 12-ма тисячами населення. Признаюсь, що спочатку ми навіть не усвідомлювали значимості нашого міста. А, виявляється, для когось «горілчана столиця» надто важлива, так що боротьба велась як за крісло столичного градоначальника. - Тоді ви перемогли, здається, із показником 50 відсотків? - 52,4 відсотки. Цей результат міг бути вищим на 5 відсотків, якби не двійники, котрих попривозили конкуренти. У бюлетні моє прізвище було між двома іншими Качурами (сміється). Але люди розібрались. - Повернемося до теми децентралізації: об’єднання - це розвиток? – Саме її серед усіх нинішніх реформ вважаю найуспішнішою. Подивіться, лише рік пройшов, як були утворені перші ОТГ, а які позитивні зміни там відбулись! Скільки коштів держава виділяє на розвиток сільської інфраструктури. Скажімо, наша громада за неповних два роки отримала понад 5 мільйонів таких дотаційних гривень і всі вони «пішли на село». Але це лише дуже й дуже невелика частка того, що одержали «наші» села в результаті створення ОТГ. Адже цьогорічний кошторис нашої об’єднаної громади склав 150 мільйонів гривень, з яких понад 42 відсотки становить бюджет розвитку. Цим показником можна ще й як пишатися. Адже ОТГ є суперуспішною, якщо він більше 10 відсотків. А у нас цілих 42,6! Це саме ті кошти, які депутати направляють на розвиток кожного села. При цьому ми розподіляємо гроші не пропорційно, тобто за кількістю населення, а за найбільшими потребами. Якщо, для прикладу, бюджет Стрільчинецької сільської ради раніше складав максимум 500 тисяч гривень, то тільки за минулі півтора року ми туди спрямували понад 7 мільйонів гривень. За ці кошти в селі заасфальтували дві дороги, провели водогін, на який пішло майже 3 млн. грн. та провели освітлення. На території Байраківської сільської ради спорудили водогін вартістю майже 3 мільйони гривень, а в самій Байраківці відремонтували школу, замінили вікна і провели дорогу. Зараз продовжуємо всипати дорогу в Глинянець, адже там є шестеро дітей, котрі добираються в Байраківку до школи. А от в Козаківці провели тільки освітлення. Я не кажу, що це село аж геть без проблем, але там нема потреби термінового вкладення коштів. Є села в набагато гіршому стані і туди потрібно докладати більше і першочергово. Так само оновлюємо і школи в Немирові. Вони мають стати опорними і їм теж необхідно приділити увагу. Зокрема, в Першій школі замінили вікна, дах, утеплили фасад, спорудили стадіон, реконструювали туалети, поміняли освітлення, придбали нові меблі. Це ж саме можна сказати про дитсадок, який зазнав докорінної реконструкції – став теплим і затишним. «А у нас в громаді ЦНАП…» Дійсно, Центр надання адміністративних послуг Немирівської ОТГ, хоча й дещо поступається Вінницькому, однак серед подібних структур, відкритих в об’єднаних громадах, стоїть на першому місці. Уявіть лишень: 69 видів послуг, в тому числі видача біометричних паспортів, чого досі не спромоглись у районному ЦНАПі. - Ми ще маємо державних реєстраторів, їх у районі теж нема, - наголошує керівник Центру Станіслав Булейко. – Щомісяця обслуговуємо понад тисячу осіб. Оформляємо паспорти, реєструємо квартири, будинки, землю, приписуємо та виписуємо громадян, надаємо різноманітні довідки. Але з Нового року перелік послуг зросте. Зокрема, плануємо надавати послуги із заміни водійських посвідчень та реєстрації транспортних засобів. Все це робиться для того, щоб наблизити усі види послуг до людей. Подбали в об’єднаній громаді і про літніх людей, створивши для них Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг, який очолює Валентина Кононенко. - У нас працює 13 соціальних працівників, котрі обслуговують близько 130-ти підопічних, - каже Валентина Степанівна. - В середньому кожен працівник має по 9 підопічних - це норма. Основне завдання полягає в допомозі по господарству: купити продукти, оплатити комунальні послуги, приготувати їжу. - А як виявляєте підопічних? - Ми тісно співпрацюємо із виконуючими обов’язками старост по селах. А вони знають своїх людей. В Немирові працюємо із районною лікарнею, управлінням соцзахисту, Пенсійним фондом. Та й взагалі, інформація про наш Центр набула широкого розголосу, люди самі звертаються до нас. - За сприяння міської ради розносимо стареньким продуктові набори до Дня людей похилого віку, Новорічних та Великодніх свят, - продовжує Валентина Степанівна. – Вітаємо ювілярів із днем народження. Та й самі соціальні працівники теж не залишаються без нашої підтримки. Нинішнього року для них було придбано велосипеди та халати. До речі, ще одним предметом для гордощів, окрім ЦНАПу та Центру соціального обслуговування, можна назвати Центр первинної медикосанітарної допомоги (ЦПМСД). Він, за словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, вважається одним із кращим серед всіх ОТГ країни. Тут одні з найвищих показників підписання декларацій із сімейними лікарями, мільйони гривень вкладені у придбання медичного устаткування, забезпечення лікарськими препаратами медичних установ, на лікування онко- та серцево-судинних хвороб. Придбано навіть два автомобілі, за допомогою яких лікарі можуть відвідувати хворих у сільській місцевості, виїжджаючи на виклик чи консультації. Але «родзинкою» стала найкраща в Україні серед ОТГ «невідкладна медична допомога» - із власним транспортом та повним комплектом лікарських препаратів та діагностичного обладнання. Виклик, 15 хвилин і… зустрічайте лікаря! Про бюджетний процес Звісно, весь оцей «комунізм» на окремо взятій території вимагає суттєвого фінансового ресурсу. Тож за словами Віктора Качура, громада має цілий ряд джерел наповнення місцевої скарбниці. - У першу чергу, це податок з доходів фізичних осіб - в межах 60 відсотків почало надходити до бюджету громади. Крім цього, ми провели повну інвентаризацію всіх земель та будівель. При цьому збільшили податок за оренду землі із 3 до 12 відсотків. Почали стягувати податки з нерухомості та продажу земельних ділянок. Ну, і допомога від держави, але вона не суттєва. Не так склалось, як нам розповідалось спочатку. - Дуже важливим кроком стало створення управлінського апарату, який не лише має справедливо розподіляти бюджет. Важливе ставлення до людей в цілому, - продовжує Віктор Качур. - Тому всі сільські голови стали виконуючими обов’язки старост, і вони ж таки є членами виконкому та, наряду із депутатами міської об’єднаної громади, випливають на всі процеси життєдіяльності ОТГ. А загалом я перебуваю в дуже комфортних умовах, адже депутатський корпус на 90 відсотків підтримує свого голову. «Нам своє робить…» - Чи пробачила вам районна влада перемогу на виборах? - Не знаю, мабуть, ні. Якщо сьогодні в нас тихо, то це, очевидно, від того, що ми стали сильними, потужними і відомими на всю країну. Адже провокації продовжувались навіть після виборів. Проводились обшуки, ціла низка судів по захисту моєї честі й гідності. І сьогодні ті, хто чотири з половиною років тому паплюжили мене й мого сина, прийшли й офіційно попросили пробачення. Я підписав із ними мирову угоду, з кожним окремо. Але нам нема часу на всілякі судові розбори. Попереду маса роботи. Необхідно налагодити повноцінне транспортне сполучення поміж нашими селами, Немировом і Вінницею. Спорудити дорогу між Стрільчинцями та ДубМаслівкою. Відкрити Університет третього віку для пенсіонерів, де б вони могли одночасно спілкуватись та опановувати комп’ютерні технології. Започаткувати роботу відділення стаціонарного догляду і проживання (постійного чи тимчасового) для одиноких хворих - у районі досі нема нічого подібного, а коли доходить справа до зими, то таких людей десь потрібно поселити. Завершити ремонт приміщення міської ради, щоб там комфортно працювалось. Ну і, звісно, продовжувати будувати, лагодити, освітлювати, озеленювати, облаштовувати. Лише б держава не підвела і не змінювала для ОТГ правил гри, щоб не забирала в нас фінансові ресурси, які можна пустити на розвиток громади. Спілкувався Олег КРИВОНІС, за матеріалами газети «Вінниччина»
аби вивчати на практиці немирівський досвід. Це тепер. А ще якихось дватри роки тому переважна більшість мешканців Немирівського району до об’єднання ставились дуже скептично. Ось так і сталось, що замість передбачених у перспективному плані 39-ти населених пунктів, навколо Немирова спочатку згуртувались лише 12 навколишніх більших, менших та геть невеличких сіл. Очолює громаду 53-річний Віктор Миколайович Качур, якого двічі обирали Немирівським міським головою: у 2006-2010 та 2015-2016 роках. Саме з цієї посади Віктор Миколайович балотувався на очільника Немирівської міської ОТГ (з великим відривом випередивши всіх своїх конкурентів). «Ми запізнились на цілих півтора роки» - Нашу ОТГ було створено в січні минулого року, - каже Віктор Качур. – І коли я дивлюсь, як успішно пішли вперед об’єднані громади, які утворились раніше, яких показників вони змогли досягнути за цей час, то із сумом констатую, що ми запізнились на цілих півтора року. Адже процес об’єднання відбувався дуже непросто. Людям важко було роз’яснити, що об’єднання - це добре і всі реформи, що відбуваються в державі, згодом будуть на користь. Потрібно було працювати із сільськими головами, переконувати їх, що створення ОТГ принесе розвиток не лише Немирову, а їхнім селам також. Я вже не кажу про спротив, який чинився на районному рівні - кому хочеться поступатись частиною своїх повноважень? Але найбільше опирались реформі «латифундисти» - тобто, люди, котрі заробляють на обробітку землі. Багато хто з них досі працює на необлікованих землях, не сплачуючи жодних податків, маючи лише домовленості із сільськими головами. Як перших, так і других існуючий стан речей повністю влаштовує. Їм зміни не потрібні, вони й так непогано влаштувались. Саме тому із понад двох десятків сільських рад, які згідно перспективного плану мали б приєднатись до Немирова, наразі маємо лише п’ять. - Вікторе Миколайовичу, тільки відверто, а для чого вам був потрібний цей, вибачте, зайвий клопіт, додатковий головний біль? У вас же й без цього все було в руках: посада міського голови, бюджетна децентралізація, діючі на території міста підприємства, які сплачують відрахування до бюджету. Живи і радій. Натомість взяли до себе села, де позалишалось по 100-200 мешканців, та й то переважно пенсіонерів? Перші на Вінниччині, п’яті – в Україні - Я був і залишаюсь переконаним - децентралізація дає конкретний шанс на розвиток не лише Немирову, а й отим невеличким селам. Саме тому я і пішов на вибори, витримавши перед цим рік дуже напруженої боротьби на посаду Немирівського міського голови. Але, щоб ви тільки знали, скільки всього довелось пережити! Застосування найсучасніших піар-технологій, найняті гурти тітушок, двійники-однофамільці, завезені аж із Дніпра, замовні матеріали в пресі й на телебаченні, і бруд, бруд, бруд… Цілі моря й океани брехні та чорного піару. Прикро, але на той час Немирів став епіцентром брехні, столицею провокаційної боротьби за крісло не тільки міського голови, а й депутатів. І всі оці баталії відбувались у тихому й провінційному містечку із 12-ма тисячами населення. Признаюсь, що спочатку ми навіть не усвідомлювали значимості нашого міста. А, виявляється, для когось «горілчана столиця» надто важлива, так що боротьба велась як за крісло столичного градоначальника. - Тоді ви перемогли, здається, із показником 50 відсотків? - 52,4 відсотки. Цей результат міг бути вищим на 5 відсотків, якби не двійники, котрих попривозили конкуренти. У бюлетні моє прізвище було між двома іншими Качурами (сміється). Але люди розібрались. - Повернемося до теми децентралізації: об’єднання - це розвиток? – Саме її серед усіх нинішніх реформ вважаю найуспішнішою. Подивіться, лише рік пройшов, як були утворені перші ОТГ, а які позитивні зміни там відбулись! Скільки коштів держава виділяє на розвиток сільської інфраструктури. Скажімо, наша громада за неповних два роки отримала понад 5 мільйонів таких дотаційних гривень і всі вони «пішли на село». Але це лише дуже й дуже невелика частка того, що одержали «наші» села в результаті створення ОТГ. Адже цьогорічний кошторис нашої об’єднаної громади склав 150 мільйонів гривень, з яких понад 42 відсотки становить бюджет розвитку. Цим показником можна ще й як пишатися. Адже ОТГ є суперуспішною, якщо він більше 10 відсотків. А у нас цілих 42,6! Це саме ті кошти, які депутати направляють на розвиток кожного села. При цьому ми розподіляємо гроші не пропорційно, тобто за кількістю населення, а за найбільшими потребами. Якщо, для прикладу, бюджет Стрільчинецької сільської ради раніше складав максимум 500 тисяч гривень, то тільки за минулі півтора року ми туди спрямували понад 7 мільйонів гривень. За ці кошти в селі заасфальтували дві дороги, провели водогін, на який пішло майже 3 млн. грн. та провели освітлення. На території Байраківської сільської ради спорудили водогін вартістю майже 3 мільйони гривень, а в самій Байраківці відремонтували школу, замінили вікна і провели дорогу. Зараз продовжуємо всипати дорогу в Глинянець, адже там є шестеро дітей, котрі добираються в Байраківку до школи. А от в Козаківці провели тільки освітлення. Я не кажу, що це село аж геть без проблем, але там нема потреби термінового вкладення коштів. Є села в набагато гіршому стані і туди потрібно докладати більше і першочергово. Так само оновлюємо і школи в Немирові. Вони мають стати опорними і їм теж необхідно приділити увагу. Зокрема, в Першій школі замінили вікна, дах, утеплили фасад, спорудили стадіон, реконструювали туалети, поміняли освітлення, придбали нові меблі. Це ж саме можна сказати про дитсадок, який зазнав докорінної реконструкції – став теплим і затишним. «А у нас в громаді ЦНАП…» Дійсно, Центр надання адміністративних послуг Немирівської ОТГ, хоча й дещо поступається Вінницькому, однак серед подібних структур, відкритих в об’єднаних громадах, стоїть на першому місці. Уявіть лишень: 69 видів послуг, в тому числі видача біометричних паспортів, чого досі не спромоглись у районному ЦНАПі. - Ми ще маємо державних реєстраторів, їх у районі теж нема, - наголошує керівник Центру Станіслав Булейко. – Щомісяця обслуговуємо понад тисячу осіб. Оформляємо паспорти, реєструємо квартири, будинки, землю, приписуємо та виписуємо громадян, надаємо різноманітні довідки. Але з Нового року перелік послуг зросте. Зокрема, плануємо надавати послуги із заміни водійських посвідчень та реєстрації транспортних засобів. Все це робиться для того, щоб наблизити усі види послуг до людей. Подбали в об’єднаній громаді і про літніх людей, створивши для них Територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг, який очолює Валентина Кононенко. - У нас працює 13 соціальних працівників, котрі обслуговують близько 130-ти підопічних, - каже Валентина Степанівна. - В середньому кожен працівник має по 9 підопічних - це норма. Основне завдання полягає в допомозі по господарству: купити продукти, оплатити комунальні послуги, приготувати їжу. - А як виявляєте підопічних? - Ми тісно співпрацюємо із виконуючими обов’язками старост по селах. А вони знають своїх людей. В Немирові працюємо із районною лікарнею, управлінням соцзахисту, Пенсійним фондом. Та й взагалі, інформація про наш Центр набула широкого розголосу, люди самі звертаються до нас. - За сприяння міської ради розносимо стареньким продуктові набори до Дня людей похилого віку, Новорічних та Великодніх свят, - продовжує Валентина Степанівна. – Вітаємо ювілярів із днем народження. Та й самі соціальні працівники теж не залишаються без нашої підтримки. Нинішнього року для них було придбано велосипеди та халати. До речі, ще одним предметом для гордощів, окрім ЦНАПу та Центру соціального обслуговування, можна назвати Центр первинної медикосанітарної допомоги (ЦПМСД). Він, за словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, вважається одним із кращим серед всіх ОТГ країни. Тут одні з найвищих показників підписання декларацій із сімейними лікарями, мільйони гривень вкладені у придбання медичного устаткування, забезпечення лікарськими препаратами медичних установ, на лікування онко- та серцево-судинних хвороб. Придбано навіть два автомобілі, за допомогою яких лікарі можуть відвідувати хворих у сільській місцевості, виїжджаючи на виклик чи консультації. Але «родзинкою» стала найкраща в Україні серед ОТГ «невідкладна медична допомога» - із власним транспортом та повним комплектом лікарських препаратів та діагностичного обладнання. Виклик, 15 хвилин і… зустрічайте лікаря! Про бюджетний процес Звісно, весь оцей «комунізм» на окремо взятій території вимагає суттєвого фінансового ресурсу. Тож за словами Віктора Качура, громада має цілий ряд джерел наповнення місцевої скарбниці. - У першу чергу, це податок з доходів фізичних осіб - в межах 60 відсотків почало надходити до бюджету громади. Крім цього, ми провели повну інвентаризацію всіх земель та будівель. При цьому збільшили податок за оренду землі із 3 до 12 відсотків. Почали стягувати податки з нерухомості та продажу земельних ділянок. Ну, і допомога від держави, але вона не суттєва. Не так склалось, як нам розповідалось спочатку. - Дуже важливим кроком стало створення управлінського апарату, який не лише має справедливо розподіляти бюджет. Важливе ставлення до людей в цілому, - продовжує Віктор Качур. - Тому всі сільські голови стали виконуючими обов’язки старост, і вони ж таки є членами виконкому та, наряду із депутатами міської об’єднаної громади, випливають на всі процеси життєдіяльності ОТГ. А загалом я перебуваю в дуже комфортних умовах, адже депутатський корпус на 90 відсотків підтримує свого голову. «Нам своє робить…» - Чи пробачила вам районна влада перемогу на виборах? - Не знаю, мабуть, ні. Якщо сьогодні в нас тихо, то це, очевидно, від того, що ми стали сильними, потужними і відомими на всю країну. Адже провокації продовжувались навіть після виборів. Проводились обшуки, ціла низка судів по захисту моєї честі й гідності. І сьогодні ті, хто чотири з половиною років тому паплюжили мене й мого сина, прийшли й офіційно попросили пробачення. Я підписав із ними мирову угоду, з кожним окремо. Але нам нема часу на всілякі судові розбори. Попереду маса роботи. Необхідно налагодити повноцінне транспортне сполучення поміж нашими селами, Немировом і Вінницею. Спорудити дорогу між Стрільчинцями та ДубМаслівкою. Відкрити Університет третього віку для пенсіонерів, де б вони могли одночасно спілкуватись та опановувати комп’ютерні технології. Започаткувати роботу відділення стаціонарного догляду і проживання (постійного чи тимчасового) для одиноких хворих - у районі досі нема нічого подібного, а коли доходить справа до зими, то таких людей десь потрібно поселити. Завершити ремонт приміщення міської ради, щоб там комфортно працювалось. Ну і, звісно, продовжувати будувати, лагодити, освітлювати, озеленювати, облаштовувати. Лише б держава не підвела і не змінювала для ОТГ правил гри, щоб не забирала в нас фінансові ресурси, які можна пустити на розвиток громади. Спілкувався Олег КРИВОНІС, за матеріалами газети «Вінниччина»
Немає коментарів:
Дописати коментар