Кого ви дурите «Межигір’ям»?

 

Прочитавши матеріал «Не голова, а бджілка», надрукований депутатом міської ради Лілією Літовчук, я хочу порадити їй краще зайнятися депутатською діяльністю та проблемами її виборчого округу, а не глибоко аналізувати дільність міського голови. А ще, як підприємцю-спекулянту, я порадив би вам відкрити хоч один продуктовий соціальний магазин, або соціальну аптеку, у яких незаможні люди, могли б купити оселедці не за 55, а за 40 грн., а ліки у два-три рази дешевше. І люди за це були б дуже вдячні. Або ж зайнялися водогоном по вул. Р.Люксембург,
жителі якої, дали вам депутатський мандат.
   Тепер щодо  «Межигір’я» Олександра Качура. Я був там і мені здається, Ліліє Анатоліївно, що вам взагалі не треба було б зачіпати цю тему. Бо це «Межигір’я» вашому маєтку та маєткам таких же, як ви, олігархів, і в підметки не годиться. У тому «Межигір’ї» я побачив дві старенькі хатини, які викупив Олександр Качур і здивувався, що в одній із них, трохи реконструйованій, мешкає господар «маєтку», а в іншій проживала сім’я, у яких згорів будинок. Тому, шановна депутат, перш, ніж писати в газету, треба було уважно розглянути своє «Межигір’я», до якого, до речі, немає доступу ні для кого.
   Бачив я рибалок над ставком, які спокійнісінько сиділи і не боялися, що хтось їх буде проганяти. На моє запитання, як ставиться до цього господар, рибалки відповіли, що він ніколи сюди не підходить.
   Я розумію, Ліліє Анатоліївно, що вас коробить те, що Олександр Качур є депутатом і заступником голови облради. Але ж і совість треба мати, а ще звичайнісіньку повагу до людей.

Микола Костюк, 

голова міської ради ветеранів, депутат районної ради трьох скликань