Легенду Немирівського цукроваріння остаточно знищено

   

Руїна...

Днями телефонує мені знайомий і каже: "- Андрію! Позич мені пару тисяч, бо домовився задешево купити блока з вапняку. У Ковалівці завод розбирають!" Дана новина, мене сильно занепокоїла. Як так? У часи Другої Світової війни німці не знищували такі підприємства, а наші "бізнесмени", перетворили гіганта цукрової індустрії у руїну, наче після бомбардування в зоні АТО. Хлопці на передовій воюють за наші підприємства, а в тилу горе господарники розбирають їх по-цеглині.  

   На що дивилися і дивляться ковалівчани, місцева і районна влада? Допустити до того, щоб продати Немирівський цукровий завод шахраям, які спочатку купили його за безцінь, потім збанкротували. Далі перепродали іншим спекулянтам, які, мабуть, допустили до пожежі на підприємстві, а сьогодні уже дозріли, щоб розібрати його і по-цеглині продати. На території жахлива картина: розвалені стіни, купи сміття, чагарники і відсортовані будівельні матеріали. Якби побачили це наші дідусі і бабусі, які своїми мозолями будували завод, вони, мабуть, повісили б цих "бізнесменів" на трубі, що у центрі території підприємства.

Отже, напевно саме так Ковалівка готується стати центром нової об'єднаної громади. Це, напевно, для нових адмінбудівель місце розчищають. Або збудують ще більше підприємство, щоб, хоч чимось наповнювати бюджет майбутньої громади.

    

Залишився лише в'їзд і адмінбудинок, щоб було де гроші рахувати

Зате сільська рада дерева підрізає

Приклад благоустрою прилеглої території

А паркан на своєму місці, поки що...

Стоїть лише труба посеред руїн, її не чіпають, бо на ній розташовані антени стільникового зв'язку

                                                                                                      Андрій Брофловський