середа, 17 вересня 2014 р.

Вісті з Іллінецького району

Між хатою і коморою

Схоже, мої земляки приречені наступати на одні і ті ж граблі. Вони  готові продатися за кілограм гречки чи якусь іншу дрібну подачку нахабним багатіям, котрі пруть до влади, наче ворожі танки на Донбасі. Ми вже наслухалися обіцянок про щасливий завтрашній день, про чарівні реформи в кожній галузі, про ріг достатку і манну небесну. Тепер, здавалося б, у ці казочки не вірять навіть маленькі дітки, але й серед дорослих знаходяться  напрочуд довірливі особи, котрих нічого не навчили ні чужі помилки, ні власні. Дурістю і впертістю вони нагадують осла, який падаючи у глибоке провалля, встиг сказати, що на помилках вчаться.
До виборів залишилося всього кілька тижнів, а більшість іллінчан, образно кажучи, все ще блудять між хатою і коморою, не визначившись, якому претенденту на депутатський мандат віддати перевагу.

Тато маму даром не 
цілує, а дорогу без  грошей 
не збудуєш

Звітуючи про свою діяльність за сто днів, голова Іллінецької РДА Ігор Булгаков позитивно оцінив ремонт доріг. Але, керівник району згадується нашим водіям, коли вони проїжджають Бабин, Китайгород. Паріївку, Леухи і багато інших сіл.
За звичкою, шофери і пасажири  нарікають на шляховиків, але в тих є серйозний аргумент: без грошей і матеріалів дороги не побудуєш.

І щуку кинули у річку

Іллінецький Майдан найбільше турбує питання люстрації чиновників, котрі працювали на злочинну владу Януковича. Ревниву прислужницю клану Калетніків Людмилу Герасимчук  педколектив міської школи номер один примусив відректися від посади директора. Та люстрація пройшла згідно відомої байки Леоніда Глібова: послухали лисичку і щуку кинули у річку. Тепер Людмила Миколаївна стала відповідальним секретарем районної газети «Трудова слава», хоч ніколи раніше ніякого стосунку до журналістики не мала.

Одні довіряють, інші перевіряють

Галина Пісковська, котра після перемоги  Майдану Гідності  втратила посаду керівника Погребищенської РДА, без роботи не залишилась. Вона наважилась взяти участь на виборах  сільського голови у Паріївці, де працювала раніше, і перемогла. Проте днями жителі села Райки, яке входить до цієї територіальної громади, висловили серйозні претензії до Галини Макарівни, звинувативши її у фінансових зловживаннях. Останнє слово мають сказати правоохоронні органи.

Щире слово земляка

Районна бібліотека поповнилась новою книгою нашого земляка з с.Тягун Миколи Купрія «Неопалима пам’яті свіча». Це вже п’ята за рахунком поетична збірка відомого науковця, в якій він відображає проблему культури через призму спогадів, незабутніх образів, вражень та здобутків.

Наш кор.

Немає коментарів:

Дописати коментар