Менше шкіл – менше проблем?

Все було, як завжди: осінні квіти, схвильовані промови педагогів, вітання, вручення почесних нагород… Однак урочисто-святковий настрій освітян на їх традиційній розширеній колегії, що проходила у районному будинку культури, псувала одна дивна обставини: у почесній президії не було жодного представника керівної еліти райдержадміністрації. Такого дива Немирівщина ще не бачила. Пояснення цього просте: нашим керівника не було що сказати людям, бо, так званий, пілотний проект освітянської реформи тріщить по швах. В районі стрімко зменшується кількість шкіл. З тієї причини, що на галузь не вистачає коштів. Зрозуміло, що закриття шкіл не додає оптимізму ні педагогам, ні батькам, ні дітям. Та й «оптимізація» якась дивна: закрили школу – зекономили кошти, відкрили гімназію і ліцей – додаткові затрати. Навряд чи посприяє економії і такий непопулярний та негуманний крок, як звільнення вчителів-ветеранів. Це, ніби, як скинули баласт з повітряної кулі, яка стала стрімко падати. А далі від якого баласту будемо звільнятися?

Характерно, що, не зважаючи на помітні «проколи» у так званій оптимізації (слово яке підібрали!) освіти, звітна доповідь начальника відділу освіти Михайла Чорного звучала бадьоро і обнадійливо. Що-що, а гумору він не втрачає. Довелося попрощатися з пенсіонерами – це трохи сумно, казав Михайло Ілліч, але не за всіма, бо серед них є такі (цитуємо!), «що під своїм носом нічого не бачать, а шукають щось у чиємусь оці». Вийшли із залу під кінець доповіді кілька учасників наради – не біда: повітря без них стало у залі чистішим, - говорив Михайло Чорний. Хоч бери ці мовні «перли» та й під девіз освітніх реформ підганяй. Наприклад, чим не девіз оптимізації освіти: менше шкіл – легше дихати реформаторам!

***

Проблем у реформаторів стає менше, але вони виникають у педагогів і батьків. Оптимізація зіпсувала свято Першовересня селянам Гриненок. Місцеву школу закрили, а батьки категорично відмовилися вести дітей у Брацлавську школу-гімназію. У Боблові, що називається, «розірвали»  надвоє: молодші класи залишили, а п’ятикласників відправили у Ковалівку. Змушені шукати притулку у Кірово та Ковалівці рубанські школярі. Безлад створився у школах Воловодівки і Обідного, ні ті, ні інші не хочуть перебиратися до сусідів. Розбіглися, «мов мишенята» по нових місцях педагоги закритих шкіл. Та пощастило, на жаль, не всім. Залишилися нещодавно без роботи два десятки вчителів Брацлавської школи №2. Минув майже місяць нового навчального року, а колишній директор колишньої Сподахівської школи все ще була у статусі безробітньої. Керівник районного відділу освіти у пошуках «козла побивайла» вийшов на педагогів. Каже, що це через них чиниться опір реформам, бо вчителям вигідніше вчити одного чи двох дітей, а не тридцять. Отакої! До речі, і голова райдержадміністрації у недавньому інтерв’ю сказав, що його турбота перш за все про дітей, а не про педагогів.
Ні, не там шукає корінь зла чиновник від освіти. Причиною так званих «реформ» (читайте: знищення освіти) є бідний бюджет, збагатити який влада чи то не може, чи  то не хоче. Або ж усім начхати на той бюджет!      

Степан Вересневий