Аварійний міст у Немирові

Фундаментний камінь, що тримає міст, розсипається

По огорожі видно, що місток просідає

   Переправу біля ДП «Укрспирт» уже 12 років вважають небезпечною.
Спиртзаводський міст ще в 2001 році було офіційно визнано аварійним. На жаль, збиткування над ним триває і сьогодні. Підтвердженням цього стали зимова акція порятунку врожаю цукрових  буряків, коли 40-тонні вантажівки з гуркотом мчали мостом в напрямку Гайсина, аж спиртзавод дрижав.
  Міст, що з’єднує центр Немирова з південною околицею, збудовано ще в далекі радянські часи і є, водночас, деталлю як автотраси державного значення, так і спиртзаводського ставка. Таким чином, він має двох господарів – Немирівську ДЕД і адміністрацію спиртзаводу. Ставок є передостанньою ланкою цілого каскаду водоймищ Немирівщини, і це покладає на місток особливу місію.
   В разі, якщо вода хлине по каскаду, то місток спиртзаводу накриє дев’ятий бал стихії. Тому він має бути дуже міцним. То ж не дивно, що навесні 2001 року фахівці з області забили тривогу: Немирівський міст вичерпав свій ресурс міцності. І відбулося позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при РДА. Комісія відзначила, що в результаті технічних прорахунків при будівництві зливної каналізації містка, у випадку сильних опадів не зможе пропустити стічну воду, що призведе до розриву і руйнування підпорної стінки. Тому виникне загроза зсуву ґрунту земельного полотна та повного руйнування містка і проїжджої частини дороги.
   Через те комісія вирішила просити інспекцію автомобільних доріг Вінницької області терміново виготовити проектну документацію на ремонт, а ДЕД зобов’язати виконати роботи згідно наданої документації.
   Яка саме ланка у цьому задуму «пробуксувала» - не відомо. Відомо лише, що для порятунку мосту так і не було нічого зроблено. Лише спиртзавод зняв металеві листи з пішохідної огорожі, щоб в разі повені вода вільно проходила через міст і не руйнувала греблю. Не знайшла свого завершення пропозиція побудувати додаткові шлюзи на початку південної частини греблі, щоб зменшити навантаження на міст. Потім там збудували підприємство «Екопластик». Іншими словами, про міст і його аварійність забули усі. Навіть адміністрація спиртзаводу, для якого міст винятково важливий. Керував тоді заводом С.К.Глусь, для якого міст і сьогодні має велике значення, бо через нього щодня їздять вантажівки з продукцією ДП УГК «Nemiroff».
   А між тим, якщо міст від якоїсь великої повені рухне, то наслідки будуть непередбачувані. Тоді постраждає не лише старовинний млин і двоповерховий житловий будинок, але й сучасні палаци. Спиртзавод залишиться без води. Все це повинно врешті-решт когось стривожити?!
Але, схоже, людям, які хочуть, щоб їх знали в усьому світі, байдуже, що про них думають у рідному Немирові.


Ігор Колісник