четвер, 6 грудня 2012 р.

Як ми обирали парламент


   У неділю, 28 жовтня, політичне гасло «Боротися за кожний голос виборців!» на Немирівщині широкого застосування не набуло. На багатьох українських округах вирували пристрасті, а у нас вибори пройшли спокійно. Якщо й хто «боровся», то дуже приховано. І взагалі: спокій – головна ознака усіх немирівських виборів. У нас пристрасті вирують «до». Така вже склалася на Немирівщині цікава традиція, що яка б політична сила не перемагала, а у владі залишаються якщо не одні і ті ж, то з одного і того ж оточення. А якщо хтось вклиниться у владний районний олімп, то його дуже скоро витіснять, як інородне тіло. Тому, схоже, нашу владу не дуже схвилювало те, що Партія регіонів отримала вдвічі менше голосів, ніж опозиційна ВО «Батьківщина». 

   Але, незважаючи на післявиборний штиль, наслідки виборів для нашого району можна порівняти з наслідками урагану «Сенді» для США. Партія влади зазнала нищівної поразки. І навіть те, що з 16 кандидатів, що балотувалися на Іллінецькому виборчому окрузі №18, переміг регіонал Г. Калетнік, має великий прихований негатив: члена партії люди підтримали, а саму партію – ні! Тобто волевиявлення відбулося всупереч політичній логіці. Але й в опозиції не обійшлося без парадоксу: політична сила перемогла, а для перемоги її кандидата голосів не вистачило. Про що це говорить? Насамперед про велику розгубленість людей. На наш округ висадився такий великий десант партійних висуванців, а також самовисуванців, яких хтось зумисне висунув, щоб замутити воду, що можна було й розгубитися. Багато хто до останнього дня не знав, за кого голосувати. І треба відзначити, що наші виборці виявилися дуже розумними і мудрими, бо зуміли розібратися, хто є хто, і в цілому проголосували правильно. А правильність ця полягає у масовій підтримці політичної сили, яка могла стати сильним опонентом Партії регіонів, що не сподобалася людям сумнівними реформами. То ж саме небажання людей бачити при владі ПР зумовило таку відчайдушну підтримку Об’єднаної опозиції, роль якої у нашому районі дещо сумнівна. Велику підтримку отримала на Немирівщині і в окрузі партія «Удар» Віталія Кличка, у якій виборці побачили ще одного сильного опонента Партії регіонів. Успіху «Удару» посприяло створення нового у Немирові перед самими виборами районного осередку цієї партії, який за короткий строк здійснив солідну агітаційну роботу. Третє місце «Удару» і четверте його кандидата Олександра Квашука – це досить вагоме досягнення для молодого політичного осередку. А третім серйозним опонентом для провладної партії в районі і окрузі стало ВО «Свобода». Успіх цієї націоналістичної, радикально налаштованої партії пояснюється тим, що доведена до відчаю певна частина населення готова вдатися до рішучих дій. 
   Вибори 2012 викликають у нас багато різних «Чому?». Чому, наприклад, продовжує застосовуватися і в багатьох випадках перемагати адмінресурс?   Він цього разу був відвертий до алергії на нього. Складалося враження, що ми маємо лише одного кандидата у народні депутати, того, якого підтримує влада. Підкуп виборців у вигляді різних подачок, студентські концерти, святкування ювілеїв ВНАУ протягом кількох місяців, студентські загони на чолі з викладачами, які в останній день агітації покинули навчання і вирушили в похід по округу, щоб переконати виборців, який у них добрий ректор… У Ковалівці ще досі згадують, як невідомі люди давали  по 50 грн., щоб голосували за їхнього кандидата. Не відставали від студентів і дорослі: у день виборів адмінперсонал філій ТОВ «Зернопродукт МХП» у повному складі висадився десантом на виборчий округ №17 на допомогу чи то шефу Миколі Кучеру, чи то Григорію Заболотному, який переміг. Ці «десантники», на жаль, на своїх дільницях не проголосували. 
   Живучий він – адмінресурс! 
   Що стосується питання «Що змінять результати виборів у нашому районі?», то на нього відповіді немає. Опозиція перемогла – це правда. Але яка? Де вона на Немирівщині? У Києві та Первомайську емоції зашкалювали, а в Немирові – тиша. Хтось скаже: це ж добре! Звичайно добре. Для тих, кому й до виборів було добре. 

Петро Виборний             

Немає коментарів:

Дописати коментар