середа, 5 грудня 2012 р.

Труби, вартістю понад мільйон, хотіли вивезти з Никифоровець чужинці


   Ця подія стривожила селян: невідомі, що приїхали у Никифорівці двома легковими автомобілями, хотіли вирити екскаватором металеві труби, що залишилися в землі від колишньої зрошувальної системи, і вивезти їх з села.
Тривогу підняли селяни, які були на той час неподалік та фермер, який  орендує у тому місці земельні паї. Він повідомив про дії залітних «землекопів» сільраді, а звідти викликали міліцію. Сталось це 9 листопада близько 15 години. Міліція «землекопів», а їх було 8 чоловік, прогнала. Однак, вони наступного дня повернулися в село. Тепер уже їх гнали селяни. Але 11 листопада частина викопаних труб уже була на КАМАЗах, і якби знову не втрутилась міліція і люди, то труби уже були б хто-зна де.
   Як розповідає ветеран праці, колишній директор  Никифоровецького радгоспу Ф.Й. Ясинецький, зрошувальні системи побудовані у 1991 році, коли радгосп спеціалізувався на овочівництві. Труби, довжиною 3 км: діаметром близько 60 см були добре просмолені і збереглися. Селяни підрахували, що навіть коли їх здати, як металобрухт, то буде більше мільйона гривень. Тому настирливість незнайомих людей зрозуміла: хочуть дармових грошей. Але незрозумілою є їх зухвалістью. Їх гонять, а вони повертаються, ще й лякають людей, що вони будуть мати неприємності. Не бояться міліції, яка, до речі, чомусь їх не затримала. Все це «попахує» солідною «кришою». Селяни пов’язують пригоду з тим, що один з никифорівчан приймає в Немирові металобрухт. До речі, він перед цим був у селі. 
   
   Поки що добуті труби лежать на току, а решта у розритих траншеях. Усі чекають, чим це скінчиться. У міліції кажуть, що збирають свідчення і передають справу в прокуратуру. Там вирішать: порушувати кримінальну справу чи ні? Але проти кого? 
   Якщо труби здати на металобрухт, то територіальна громада могла б використати кошти на розвиток села. Але сільрада їх на баланс у свій час не прийняла. Тобто вони, нібито, нічийні. Цікаво, що злочинці, ніби, про це знали.   

Ігор Колісник  

Немає коментарів:

Дописати коментар