Учитель не той, хто вчить, а той, у кого вчаться

   Це не просто девіз учителя, це – народна мудрість. Якщо кожен представник найгуманнішої справи у світі – педагогічної -  використовуватиме цю мудрість у вихованні і навчанні, то щира праця на освітянському полі даватиме щедрий урожай нового обдарованого покоління.
На щастя, Немирів може пишатися рівнем освіти своїх навчальних закладів.

   Кожного року випускники шкіл отримують все вищі бали за ЗНО, все більше їх вступає до престижних вузів і, як показав 2012 рік, не тільки в Україні, а й закордоном. І замало сказано про наших педагогів кілька слів за їх мудрість, досвідченість та відданість роботі. Проте, цього року відзначити хочеться декілька працівників освіти.

Тетяна Гудима

   У неповторному тандемі вже понад 20 років працюють два вчителя, два керівника, дві жінки. Тетяна Гудима – директор НВК №2 та Ірина Маринич – її заступник. Та в першу чергу вони – вчителі. І не за професією, за покликанням. Тетяна Анатоліївна навчає учнів математиці. Найголовніше, чого навчаються у неї діти – цілеспрямованості, впевненості, сміливості та заповзятості, бо й сама вона така. Займаючи посаду директора навчального закладу І-ІІІ ступенів, Тетяна Анатоліївна, будучи членом асоціації творчо-працюючих директорів Вінницької області, постійно відвідує навчальні заклади України, була і в Польщі, і в Білорусії у Молдові, привозить із своїх поїздок та впроваджує у навчально-виховний процес своєї школи нові методи роботи, проекти та практичний досвід колег. На перше місце вона виносить збереження здоров’я дітей, тому й акцентує увагу на умови, матеріальну базу навчального закладу. Для цього використовує вміння працювати із батьками і громадою, залучає спонсорів. Успіхами школи завдячує всьому колективу школи, а досягненнями – обдарованим учням. «Учитель повинен пишатися тим, що він працює в НВК №2, тоді наша робота матиме результат», - говорить Тетяна Гудима.

Ірина Маринич

   Учителька української мови та літератури Ірина Маринич у роботі із дітьми має чітке переконання, що вчителя поважатимуть і чутимуть тоді, коли вчитель поважатиме особистість кожної дитини. Вона впевнена, що будь-яка справа матиме успіх, коли кожен виконуватиме свою роботу, виконуватиме її вміло. У людях цінує професіоналізм і знає, що вчителі НВК №2 саме такими і є. Ірина Анатоліївна весь свій педагогічний шлях присвячує темі розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках словесності, а отже є істинним патріотом живого слова. Вона навчає дітей спілкуванню. Для цього й вийшла в світ книга «Не забувайте незабутнє», відредагована нею. А ще Ірина Маринич є автором методичних посібників, присвячених темі. Тому й не вважає свою роботу важкою, це ж не рутина, а життя. І більшу частину його вона проводить у школі за адміністративною роботою, зарекомендувавши себе не тільки як мудрий педагог, а й як успішний керівник – заступник директора з навчально-виховної роботи. «Мрії сьогодні – результат завтра», - закінчує Ірина Маринич діалог.

Надія Олещук

   «Вихователь має бути всебічно розвиненим» - таке бачення має вихователь-методист ДНЗ «Сонечко» Надія Олещук. Тому й постійно самовдосконалюється та прагне вдосконалювати роботу педагогічного колективу свого садочка. У районному відділі освіти її хвалять, у садочку нею пишаються, а вона просто йде за своїм покликанням, бо ще з дитинства обрала для себе професію вихователя. Маючи понад 30 років стажу, Надія Трохимівна встигла отримати численну кількість відзнак, найперша з яких «Відмінник народної освіти УРСР». У 2012 році вона отримала звання «Кращий вихователь району». Своїм пріоритетним завданням вона вважає знаходити і розкривати здібності у дітей раннього віку. Для цього має власні методичні розробки, захищає їх і вміло впроваджує в освітній процес садочка. У колективі про неї кажуть «безвідмовна» та безумовно талановита і показують на розмальовані нею стіни у коридорах ДНЗ. Вона – чудова мати, а це перший показник педагогічного покликання, а не професії!

Тетяна Бачило та Людмила Мизюк

   Одним із кращих педагогічних «дуетів» ДНЗ № «Дзвіночок» є Тетяна Бачило та Людмила Мизюк – вихователь та помічник вихователя відповідно. Спостерігаючи за роботою цих на перший погляд дуже спокійних жінок, диву даєшся, як вміло вони організовують навколо себе дітей, скільки рухливості, енергії та позитиву випромінюють дітлахи. Виважені і стримані, вони так організували роботу у групі, що жодна дитина не сидить без діла, кожен чимось зайнятий і при цьому у групі панує впорядкованість і дисципліна. А ще  у них найзеленіша кімната, бо обидві обожнюють вазони і квіти. Тетяна Олексіївна у «Дзвіночку» працює з 2005 року, проте, маючи досвіду майже чверть століття, у колективі вона ніби з десяток літ. Вона із тих, про яких кажуть: «Їй це дано». Дано виховувати і навчати дітей, практикувати нові методи роботи з дошкільниками і впроваджувати їх у виховний процес. Задоволені нею батьки, вона завжди чує від них слова вдячності. У колективі її поважають за легкість у спілкуванні, відповідальність та уміння гуморити. А в житті вона просто жінка – господиня, мудра і віддана мати.

   А от “помічник вихователя” сказано саме про іншу учасницю навчально-виховного процесу – Людмилу Володимирівну. Головне, що у ній зауважила завідувачка Олена Поліщук – любов до дітей, уміння з ними працювати. Вона ніколи не буває спостерігачем роботи у групі, а завжди допомагає вихователю, займаючи дітей підгрупи, яка в даний час не працює із вихователем. Встигає вона і свої безпосередні обов’язки виконати, бо у кімнаті завжди чисто, прибрано, охайно. У колективі згадують, що коли Людмила Мизюк тільки прийшла працювати у садочок і була на підмінах помічників у різних групах, всі вихователі були в захваті від того, як легко з нею працювати, а деякі навіть просили залишити її у своїй групі. Діти їхньої групи люблять, поважають і слухають її – помічника вихователя так само, як і вихователя. А завідувачка та вихователь-методист переконують її здобути професію вихователя і своє покликання підкріпити дипломом.

Леся Бондарчук

   Робота цієї вчительки вийшла за межі школи. Леся Бондарчук настільки перейнялася проблемами екологічного стану навколишнього середовища, що зібрала довкола себе чисельну кількість однодумців – учнів і розробила цілу програму по збереженню екологічно-чистого середовища свого міста. На уроках біології Леся Леонідівна, як професіонал своєї справи, цікаво і вміло передає тематичний матеріал, використовуючи мультимедійні засоби. Вона, педагог – дослідник, привила звичку своїм вихованцям досліджувати та науково – обґрунтовувати теоретичний матеріал, а також берегти та захищати оточуюче середовище. Тема сортування сміття, як виявляється, знайома їй з дитинства, так робили у її сім’ї дідусь та бабуся. За це вболіває, цього навчає свого шестирічного синочка, над цим працює та запрошує долучатися до цієї справи кожного свідомого немирівчанина. 

   Відзначити свого педагога-організатора вирішив увесь колектив НВК №2. Валентина Бондарчук робить життя своєї школи цікавим, веселим і незабутнім, покладаючи свій професіоналізм та талант до ніг освітянської справи. її поважають батьки і учні, а колеги питають поради, якщо хочуть зробити якийсь день із життя школи особливим. По життю Валентина Василівна йде впевненою ходою, бо творить добро, завжди виправляє допущені помилки і з усього цього черпає мудрість, яку передає дітям.

Анжела Гнатовська