Серце міста - епіцентр місцевої революції

   Протягом двох тижнів немирівчани спостерігали з ранку до вечора за учасниками акції, що була спрямована виключно проти голови райдержадміністрації П.М. Михайленка. Гучні промови, завивання сирен, плакати, транспаранти та вигуки «ганьба!» на центральній площі міста не припинялись. Жителі міста уже звикли до того, що з ранку і до вечора мають бачити учасників акції, слухати та читати їхні вимоги.
Схоже, що до акції протесту, натхненниками та організаторами якої стали Всеукраїнське об’єднання «Свої» та місцеві активісти, звикла і влада. Бо ніхто жодного разу не вийшов на площу, не вислухав того, що хочуть люди і не дав їм хоч якусь відповідь. І якщо у перший день акції, 14 вересня, стривожена райдержадміністрація оперативно скликала нараду керівництва, то тепер її робочий день проходить тихо, спокійно, в установленому порядку. А голова райдержадміністрації П. Михайленко, проти діяльності якого спрямована більшість вимог протестантів, обмежився інтерв’ю з журналістами «33 каналу» і «Прибузьких новин», назвавши вимоги безпідставними. Не втручалися спочатку в акцію правоохоронці, поки один житель міста, колишній міліціонер, не написав у райвідділ скаргу, що люди, які стоять з транспарантами, заважають йому пройти до універмагу. Його дії, схоже, були викликані  почуттям помсти, адже йому не дали можливості виступити з мегафоном та ще й назвали прислужником голови райдержадміністрації.

   Для акції було характерним спрямування її проти голови райдержадміністрації. У виступах на площі називалися факти корупції, кругової поруки, беззаконня, зловживання службовим становищем. Лише згодом в руках пікетувальників з’явилися плакати з вимогами до місцевого керівництва компанії «Nemiroff», а конкретніше - до сім’ї Глусів та до їх «захисника» - державного реєстратора А. Лахніка, який тривалий час був відсутній на роботі, бо напевне боїться, що таки доведеться зареєструвати нового гендиректора ДП УГК «Nemiroff». Чи почули вони голос народу - важко сказати. Відомо, що працівникам лікеро-горілчаного заводу пригрозили звільненням, якщо вони вийдуть на площу.   

   На жаль, в акції протесту не взяла участь верхівка районної організації ВО «Батьківщина», хоч вона числить себе до місцевої опозиції. На другому мітингу, 17 вересня, виступили замість них колишній голова райдержадміністрації В.П.Каричинський і В.М. Качур, міський голова 5 скликання, які, до речі, кожен у свій час постраждали від дій наших так званих «опозиціонерів у законі». 

   Рано ще говорити про якісь практичні результати акції протесту. Люди з почуттям гумору кажуть, що скоріше не витримає пам’ятник вождеві революції, який стоїть за спинами мітингувальників, і він виступить з промовою, ніж вийде на площу голова райдержадміністрації П. Михайленко. Але почекаємо – побачимо… 

   Коли після більш як 10 днів пікетування райдержадміністрації у Немирові її голова П.М. Михайленко до учасників акції протесту не вийшов, вони пішли наступом на обласну державну адміністрацію. Мітинг під її стінами розпочався 26 вересня. Чиновники облдержадміністрації виявилися більш «ввічливими» за районних, бо їх представники до протестувальників вийшли і навіть вислухали їх. І навіть прийняли з рук учасників акції протесту Резолюцію Президенту України В.Ф. Януковичу та пообіцяли передати її за призначенням. Але протестувальники попередили, що коли Резолюція не буде передана Президенту, то вони підуть пішки до Києва, та ще й заблокують рух на автомагістралі. 

   Того ж дня, 26 вересня, першу перемогу отримали селяни Обідного, які теж беруть участь в акції протесту. Вінницький апеляційний суд прийняв рішення на їх користь. Нагадаємо, що обідненці відвойовують сінокоси, які були передані головою райдержадміністрації у чужі руки. Але тяганина, звісно, ще не закінчилася. 

Ігор Колісник