Отже, кандидати у народні депутати України по Іллінецькому виборчому округу №18 уже відомі. Їх 17. Багато, але не найбільше за роки демократичних виборів: у 1998 році їх було 18. За місцем проживання: 9 з Києва (у столиці кандидатам тісно), двоє з Вінниці, по одному з Погребища, Липовця та Іллінців.
Уже вкотре наш округ служить заїжджим політичним гастролерам плацдармом для бойових дій, на якому немирівчани почувають себе розгублено. Ось і знову серед 17 кандидатів лише три знайомих прізвища – Калетнік, Демчак і Куровський, помічник нардепа В.М. Стретовича, який уже балотувався по нашому округу у 2002 році. Тоді переміг Калетнік. Тепер кандидати зустрінуться знову. Місяць тому у газеті «33 канал» Станіслав Куровський заявив, що його опонент переміг за допомогою фальсифікації виборів владою. Цікаво, на що надіється він тепер? На те, що не буде фальсифікації?
З числа вінничан балотується Анна Філонова, член Радикальної партії О. Ляшка. Липівчани знають її по довиборах депутата обласної ради в лютому 2012 року, коли вона роздавала кілька шматочків мила та зубну пасту виборцям з проханням за неї голосувати. Олег Ляшко пояснював її завдання так: перевірити рейтинг створеної ним політичної сили. Водночас Філонова старалася забрати побільше голосів у Віктора Качура, що їй у деякій мірі вдалося. Яка роль радикалки буде сьогодні? Не зрозуміло, на кого вона буде працювати тепер. Очевидно знову перевірятиметься рейтинг... Дивно, що не в Козятині, де народилася Філонова, а на “чужій” території. Мабуть, сумнівається, що рідні стіни допоможуть. Або ж це той випадок, коли те, що тебе добре знають, може зіграти негативну роль.
Уже 18 років ніхто з немирівчан не ризикує балотуватися у народні депутати по рідному округу. У 1994 році висувалося аж 6 наших земляків – половина тодішніх кандидатів, не пройшов жоден. Тепер, мабуть, бояться. А, може, достойних немає? А, може, ми самі “своїм” дороги не даємо? Он варто було Віктору Качуру лише натякнути, що він хоче спробувати виборчого щастя, як свої ж його і «втопили».
Тільки п’ятеро кандидатів «засвітили» свою партійність. Мабуть, цей показник сьогодні не дуже надійний. Хтозна, в яку сторону можуть повернути симпатії виборців. Скажеш, що ти від Партії регіонів, тобі можуть докоряти за підвищення пенсійного віку жінкам та за сумнівні реформи; представишся як опозиціонер, можуть дорікнути за блокування трибун і димові шашки у Верховній Раді. Он навіть нардеп Григорій Калетнік пішов у кандидати як самовисуванець, хоч і так усі добре знають, що він регіонал.
Вік висуванців від 30 до 66 років. Поміж чоловіків дві жінки, одна з Києва, друга з Вінниці. Взагалі засилля кандидатів із столиці вражає. Вони, як з чарівного рогу достатку, посипалися на наш округ. Читаєш їх досьє – і диву даєшся: на що вони розраховують? А якщо ні на що, то навіщо такі великі гроші тратять на вибори? І де такі гроші бере, скажімо, викладач ліцею? А якщо і бере, то чиї? А як віддавати буде? Питань тут більше, ніж відповідей. Зрозуміло одне: серед такого розмаїття прізвищ пересічному виборцю дуже просто розгубитися. Візьме і поставить хрестика навпроти прізвища, яке йому добре знайоме. А які прізвища нам уже добре знайомі? Та ті, чиї власники усім мозолять очі ще з зими, коли стали відомими округи. Але цей завезений зі столиці спектакль з масовками, схоже, не для Демчака. Цей, скоріш за все, розраховуює на підмогу колеги з ПАТ «Медичний центр «Добробут», який теж є у списках кандидата. А тут у списках з’явився ще один Демчак. Хто і з якою метою «підкинув» його в округ аж з Кіровоградщини, можна лише здогадуватися.
Не бачимо ми у списку кандидатів у народні депутати України переможця двох попередніх виборчих перегонів Степана Глуся. Немає його прізвища ні в списках ВО «Батьківщина», членом якого він був, ні в списках регіоналів, соратником яких він є. Уже не треба мандата? Навряд чи. Може, це якийсь хитро продуманий хід, або ж розрахунок на чийсь мандат? Хто зна…
Кого у списку кандидатів можна назвати представником об’єднаної опозиції? Костянтин Якименко, юрист з Вінниці, каже, що опозиціонером є лише він. Це і в досьє значиться. Але надто якось тихо і гладко він пройшов у кандидати. Просто, як Ленін у Смольний у 1917-му. Бочком і непомітно. Без ніякого супротиву влади. Майже до останнього дня офіційного оголошення кандидата від об’єднаної опозиції немирівчани вірили в те, що ним буде В. Качур. А тут несподівано з’явився К. Якименко! Виявляється, не останню роль зіграли і “опозиціонери” Немирова. Давайте подивимося, чиї підписи стоять під листом-клопотанням, так званої, немирівської «опозиції» у столичний штаб ВО «Батьківщина», яким було закрито шлях у кандидати від опозиції Віктору Качуру і відкрито його Якименку. (На фото: уривок листа-ультиматуму з підписами членів бюро)
Язик не повертається назвати опозиційними до нинішньої влади принаймні трьох з одинадцяти підписантів. Кількох інших можна назвати такими з натяжкою. А дехто навіть може злякатися самого слова «опозиціонер». Та не міг такий склад бюро районної організації ВО «Батьківщина» рекомендувати Києву справжнього опозиціонера! Але там наживку проковтнули. Видно, злякалися, що бюро у повному складі, як воно заявило, піде у відставку, а це була б непоправима «втрата» для опозиційних сил України!
Виборчі перегони обіцяють бути напруженими. З новачків активний старт почав брати Якименко: першим помістив у «Прибузьких новинах» просторе інтерв’ю із сімейним фото. «Старожили» ніби трохи притихли, мабуть, стомилися від фальш-старту і чекають, коли з’явиться друге дихання. Далі буде уже справжній старт. А немирівчани знову ламатимуть голову: хто із чужих їм рідніший?
Олег Русин
Немає коментарів:
Дописати коментар