Страницы

середа, 6 лютого 2013 р.

Масовий падіж худоби призвів до революції

Cеляни Обідного показали усій Україні приклад того, як треба боротися  за своє місце «під сонцем», за свої робочі місця.  Справжні патріоти рідного села стали не байдужі до майбутньої долі своєї малої батьківщини. Ми маємо багато прикладів не тільки по району, а й в цілому по Україні, де люди через свою байдужість чи страх не відстояли свої права, мовчали, не боролися з машиною бюрократії, в результаті чого втратили колгоспи, ферми, інвесторів, роботу й помалу втрачають і рідні села.  
Скільки вже написано і переписано про проблеми віддаленого села від районного центру і його «славнозвісний» СТОВ «Прогрес». За два роки свого господарювання, далекі від сільського життя люди перетворили «Прогрес» у регрес.
   Тема села Обідного останніми тижнями обговорюється у центральній та місцевій пресі. Свіжі статті в ЗМІ тонко натякають, що комусь було вигідно спланувати цей скандал з падіжем  худоби, щоб відібрати бізнес у підприємців з Вінниці Сергія Данаїле і Анатолія Струтинського, щоб поставити під сумнів досягнення керманичів місцевої влади в галузі сільського господарства Немирівського району. Що при втручанні перших осіб району і області все стало на свої місця. Відома місцева газета звинуватила трударів, що ті не доглянули тварин. Дехто розповідає, що знайшли лише три трупи ВРХ під снігом і, зацікавлені в піарі подій, особи наробили галасу, оплатили ефір на ТСН. Одним словом, виправдовують головних винуватців трагедії.
   А як же було насправді? Яка ж істинна причина масового падіжу худоби? Хто винен? Саме тому 16 січня об 11.30 селяни-співвласники майнових і земельних паїв Обідного у кількості 230 чоловік зібралися дати відповідь на наболілі питання і щоб об’єднатися, врятувати  тварин на фермах і повернути  передову славу господарства. Сільський клуб не збирав такої кількості жителів села багато років.   
   На порядок денний зборів було винесено 8 питань, головні з яких, це обрання голови спілки пайовиків, розірвання договорів з СТОВ «Прогрес» і витребування майна Спілки співвласників з незаконного та безгосподарського користування вінницьких “підприємців”.
   - Коли у 2010 році  нові власники звільнили мене з посади директора, я був змушений покинути керівництво СТОВ “Прогрес” в селі, - ділиться з трибуни зали сільського клубу депутат районної ради, член спілки співвласників майнових паїв Петро Лисак. - Але я залишив господарство у належному стані. На той час  я передав 965 голів ВРХ, в тому числі 320 корів, запаси кормів, зерна, кошти на рахунках в банку. А що зараз з «Прогресом»? Ми маємо більше мільйона збитків, падіж худоби і ганебну славу на всю країну, - додав він. 
Щоб розвіяти усі сумніви по кількості загиблого поголів’я тварин основного стада, нестачі майна, комітет Спілки провів інвентаризацію майна і худоби. Акт ревізії від 28.12.12 року озвучила член комісії Валентина Бондаренко. Фактаж акту та показані в залі на великому екрані телерепортажі ТСН 1+1 - приголомшив присутніх:
1. Перелік майна, якого не вистачає відповідно укладеним договорам оренди, купівлі-продажу, схову від 28.12.2006 року становить на суму – 645 тис. 516 грн.
2. Нанесені збитки  Спілці (нестача майна) – 299 тис. 213 грн.

3. Вартість падіжу ВРХ  та його нестача – 132 голови на суму 411 тис. 650 грн. 
Всього вартість нанесених збитків пайовикам склала 1 млн. 356 тис. 349 грн. 

   Потім до слова запросили зоотехніка Лідію Галузінську, яка поділилася правдивою і, водночас, сумною статистикою падіжу худоби:  загинуло 32 голови ВРХ і 100 зникли. Також розповіла про заборгованість по зарплаті, яку уже протягом 6 місяців не виплачують працівникам СТОВ «Прогрес». - Тому я і змушена була покинути роботу в господарстві, - з сумом сказала Л. Галузінська. – Не тільки я покинула роботу, а й чимало моїх колег залишили господарство.
Юрист Юрій Мельник, який представляє у судах права селян, наприкінці зборів пояснив громаді, що робити і які будуть далі їх кроки по поверненню майна та землі.
Але з усього постало питання: кому доручити майбутню долю господарства, хто буде інвестором справжньої руїни, адже потрібні кошти, щоб вивести ферми з прірви? Селяни без усіляких обговорень довірили майбутню долю майна і землі місцевому фермеру Г. Вайну, якого вони знають десятки років. Брати Вайни погодились допомогти селянам рятувати поголівя тварин — надали паливно-мастильні матеріали, корма, кошти, щоб худоба не гинула далі.
  Уся громада села в той день стала, як одна велика дружня родина. 
Місцева революція в Обідному врятувала поголів’я від загибелі, захистила робочі місця, поставила крапку безгосподарності та шахрайства. За свої права на гідне життя та працю необхідно боротися, бо якщо не буде де працювати батькам і вчитися  їх дітям, то немає майбутнього у села…






Місцеві фермери Вайни

Зоотехнік Лідія Галузінська


Акт інвентаризації




Петро Лисак, колишній директор ферм


Михайло Кременюк,
член Спілки журналістів України         

Немає коментарів:

Дописати коментар